прецедент
прецеде́нт
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прецедент — Подібний випадок <�вчинок, подія> в минулому. Словник синонімів Караванського
- прецедент — -у, ч. 1》 Вчинок, випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних вчинків, випадків. 2》 У праві – рішення суду щодо певної справи, яке в подальшому є взірцем для судів при розв'язанні аналогічних справ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прецедент — Приклад, випадок (зразковий) Словник чужослів Павло Штепа
- прецедент — ПРЕЦЕДЕ́НТ, у, ч. 1. Вчинок, випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних вчинків, випадків. Словник української мови у 20 томах
- прецедент — прецеде́нт [від лат. praecedens (praecedentis) – той, що передує] 1. Випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних випадків. 2. П. судовий – у буржуазному праві деяких країн (напр. Словник іншомовних слів Мельничука
- прецедент — Рішення, яке використовують або зобов'язані використати при вирішенні аналогічних справ. Універсальний словник-енциклопедія
- прецедент — Прецеде́нт, -ту; -де́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прецедент — ПРЕЦЕДЕ́НТ, у, ч. 1. Вчинок, випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних вчинків, випадків. Словник української мови в 11 томах