1. Словник іншомовних слів Мельничука

пропорція

пропо́рція

(від лат. proportio – співвідношення, розмірність)

1. Співвідношення частин цілого між собою.

2. Рівність двох відношень.

3. Кількісні співвідношення між галузями, стадіями й елементами виробництва.

4. Співвідношення розмірів частин архітектурного або художнього твору, один з основних принципів композиції.

5. Розмірність тіла людини тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропорція — пропо́рція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пропорція — Співмірність, співвідношення; МАТ. рівність двох відношень. Словник синонімів Караванського
  3. пропорція — [пропорц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. пропорція — -ї, ж. 1》 Співвідношення частин цілого між собою. || Кількісне співвідношення між складовими частинами чого-небудь. || Розмірність частин тіла людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пропорція — ПРОПО́РЦІЯ, ї, ж. 1. Співвідношення частин цілого між собою. Зручність і простота – найперша умова сталості шкільної форми. Сучасність обрисів, елегантність пропорцій теж неодмінна її умова (з газ. Словник української мови у 20 томах
  6. пропорція — Рівність 2 відношень: a/b = c/d (a:b = c:d), що читається: a відноситься до b, як c відноситься до d; при цьому наявна рівність ad = bc. Універсальний словник-енциклопедія
  7. пропорція — Пропо́рція, -ції, -цією; -по́рції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пропорція — ПРОПО́РЦІЯ, ї, ж. 1. Співвідношення частин цілого між собою. Зручність і простота — найперша умова сталості шкільної форми. Сучасність обрисів, елегантність пропорцій теж неодмінна її умова (Рад. Укр., 26. Словник української мови в 11 томах