1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пропорція

пропо́рція

-ї, ж.

1》 Співвідношення частин цілого між собою.

|| Кількісне співвідношення між складовими частинами чого-небудь.

|| Розмірність частин тіла людини.

2》 У літературі, архітектурі та мистецтві – розмірне співвідношення частин твору; один з основних засобів композиції.

3》 мат. Рівність двох відношень. Геометрична пропорція.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропорція — пропо́рція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пропорція — Співмірність, співвідношення; МАТ. рівність двох відношень. Словник синонімів Караванського
  3. пропорція — [пропорц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. пропорція — ПРОПО́РЦІЯ, ї, ж. 1. Співвідношення частин цілого між собою. Зручність і простота – найперша умова сталості шкільної форми. Сучасність обрисів, елегантність пропорцій теж неодмінна її умова (з газ. Словник української мови у 20 томах
  5. пропорція — пропо́рція (від лат. proportio – співвідношення, розмірність) 1. Співвідношення частин цілого між собою. 2. Рівність двох відношень. 3. Кількісні співвідношення між галузями, стадіями й елементами виробництва. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пропорція — Рівність 2 відношень: a/b = c/d (a:b = c:d), що читається: a відноситься до b, як c відноситься до d; при цьому наявна рівність ad = bc. Універсальний словник-енциклопедія
  7. пропорція — Пропо́рція, -ції, -цією; -по́рції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пропорція — ПРОПО́РЦІЯ, ї, ж. 1. Співвідношення частин цілого між собою. Зручність і простота — найперша умова сталості шкільної форми. Сучасність обрисів, елегантність пропорцій теж неодмінна її умова (Рад. Укр., 26. Словник української мови в 11 томах