пропорція

ПРОПО́РЦІЯ, ї, ж.

1. Співвідношення частин цілого між собою.

Зручність і простота — найперша умова сталості шкільної форми. Сучасність обрисів, елегантність пропорцій теж неодмінна її умова (Рад. Укр., 26.I 1971, 4);

// Кількісне співвідношення між складовими частинами чого-небудь.

До складу місячних порід входять ті самі елементи, що є на Землі, проте в інших пропорціях та інших хімічних комбінаціях (Наука.., 7, 1970, 25);

Проддопомогу, 1,5 мільйона пудів, розподілили між вказаними губерніями в такій пропорції: 800 тисяч пудів — Запорізькій губернії, 350 тисяч — Катеринославщині і 350 тисяч пудів — Донбасові (КП України в резол. і рішен.., 1958, 163);

— Ви хочете вивідати в мене формулу? Але, коли я скажу навіть, що хлор таки є, і перейменую ще з двадцять інших складових частин, вам однаково це нічого не дасть. Бо основне, звичайно, — пропорція і спосіб виготовлення (Смолич, Прекр. катастр., 1956,37);

// Розмірність частин тіла людини.

Тонкий, рівний, як у грецьких статуй, ніс був дуже в пропорції з довгеньким лицем (Н.-Лев., І, 1956, 422);

Все було прекрасне в цій дівчині: і лінії бездоганної чистоти личка, і пропорція тіла, і гармонія барв (Вільде, На порозі, 1955, 297).

2. У літературі, архітектурі та мистецтві — розмірне співвідношення частин твору; один з основних засобів композиції.

Яка застиглість і суворість форм! Яка завершеність пропорцій, норм! Поема, вирізьблена із граніту (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 92);

Вивершуючі куполи порівняно із зрубом значно вужчі, через що будівля має красиві й стрункі пропорції (Дерев. зодч. Укр., 1949, 48);

Вдала форма вази, пропорції її складових частин і техніка виконання свідчать про високу майстерність народних різьбярів (Матеріали з етногр.., 1956, 10).

3. мат. Рівність двох відношень.

Геометрична пропорція.