реактивний
реакти́вний
(від ре... і лат. activus – діяльний)
1. Той, що працює внаслідок діяння сили віддачі (напр., р. двигун).
2. Здатний відповідати на зовнішні подразнення (напр., нервова система).
3. Зумовлений індуктивністю чи електроємністю (напр., р. опір, р-а потужність).
4. Той, що є реактивом при хімічних аналізах.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реактивний — реакти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- реактивний — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- реактивний — -а, -е. 1》 хім. Прикм. до реактив. 2》 фіз. Який виникає під дією сили віддачі. Реактивна сила — сила реакції (віддачі) струменя газу (або іншого робочого тіла), що витікає з сопла реактивного двигуна. 3》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реактивний — РЕАКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. хім. Прикм. до реакти́в. 2. фіз. Який виникає під дією сили віддачі. У ракеті Ціолковського паливо одночасно є і запасом маси, необхідної для реактивного відкидання, і джерелом енергії (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- реактивний — Реакти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- реактивний — РЕАКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. хім. Прикм. до реакти́в. 2. фіз. Який виникає під дією сили віддачі. В ракеті Ціолковського паливо одночасно є і запасом маси, необхідної для реактивного відкидання, і джерелом енергії (Наука.. Словник української мови в 11 томах