реактивний

реакти́вний

-а, -е.

1》 хім. Прикм. до реактив.

2》 фіз. Який виникає під дією сили віддачі.

Реактивна сила — сила реакції (віддачі) струменя газу (або іншого робочого тіла), що витікає з сопла реактивного двигуна.

3》 тех. Сконструйований на основі використання сили тяги, створюваної струменем газу, пари і т. ін.

Реактивний двигун — двигун, що його тяга створюється реакцією (віддачею) продуктів згоряння палива, які витікають з нього.

4》 фізіол., біол. Здатний реагувати певним чином на вплив зовнішнього середовища, на будь-яке подразнення.

Реактивний психоз — загальний термін, що його використовують для позначення психозу, який виникає внаслідок сильного тиску навколишнього середовища та стресів.

Реактивний стан — тимчасовий розлад психіки, спричинений тяжкими душевними потрясіннями та переживаннями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реактивний — реакти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. реактивний — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  3. реактивний — РЕАКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. хім. Прикм. до реакти́в. 2. фіз. Який виникає під дією сили віддачі. У ракеті Ціолковського паливо одночасно є і запасом маси, необхідної для реактивного відкидання, і джерелом енергії (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. реактивний — реакти́вний (від ре... і лат. activus – діяльний) 1. Той, що працює внаслідок діяння сили віддачі (напр., р. двигун). 2. Здатний відповідати на зовнішні подразнення (напр., нервова система). 3. Зумовлений індуктивністю чи електроємністю (напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. реактивний — Реакти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. реактивний — РЕАКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. хім. Прикм. до реакти́в. 2. фіз. Який виникає під дією сили віддачі. В ракеті Ціолковського паливо одночасно є і запасом маси, необхідної для реактивного відкидання, і джерелом енергії (Наука.. Словник української мови в 11 томах