реактив
реакти́в
-у, ч., хім.
1》 Речовина, що вступає в характерну реакцію з іншою речовиною і цим дає можливість виявити наявність останньої в певній сполуці.
2》 Регламентований за складом і властивостями препарат, що застосовується для наукових досліджень і хімічного аналізу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реактив — реакти́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- реактив — [реиактиў] -иву, м. (на) -ив'і, мн. -ивие, -ив'іў Орфоепічний словник української мови
- реактив — РЕАКТИ́В, у, ч., хім. Речовина, що вступає в характерну реакцію з іншою речовиною і тим самим дає можливість виявити наявність останньої в певній сполуці. Словник української мови у 20 томах
- реактив — реакти́в (франц. reactif, від лат. re... – проти і activus – діяльний) речовина, що в сполученнях з іншою спричинює певну реакцію. Використовують у хімічному аналізі, в біології, медицині тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- реактив — РЕАКТИ́В хім., РЕАГЕ́НТ. Словник синонімів української мови
- реактив — Реакти́в, -ву; -ти́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- реактив — РЕАКТИ́В, у, ч., хім. Речовина, що вступає в характерну реакцію з іншою речовиною і тим самим дає можливість виявити наявність останньої в певній сполуці. Словник української мови в 11 томах