1. Словник іншомовних слів Мельничука

реактив

реакти́в

(франц. reactif, від лат. re... – проти і activus – діяльний)

речовина, що в сполученнях з іншою спричинює певну реакцію. Використовують у хімічному аналізі, в біології, медицині тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реактив — реакти́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. реактив — [реиактиў] -иву, м. (на) -ив'і, мн. -ивие, -ив'іў Орфоепічний словник української мови
  3. реактив — -у, ч., хім. 1》 Речовина, що вступає в характерну реакцію з іншою речовиною і цим дає можливість виявити наявність останньої в певній сполуці. 2》 Регламентований за складом і властивостями препарат, що застосовується для наукових досліджень і хімічного аналізу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реактив — РЕАКТИ́В, у, ч., хім. Речовина, що вступає в характерну реакцію з іншою речовиною і тим самим дає можливість виявити наявність останньої в певній сполуці. Словник української мови у 20 томах
  5. реактив — РЕАКТИ́В хім., РЕАГЕ́НТ. Словник синонімів української мови
  6. реактив — Реакти́в, -ву; -ти́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. реактив — РЕАКТИ́В, у, ч., хім. Речовина, що вступає в характерну реакцію з іншою речовиною і тим самим дає можливість виявити наявність останньої в певній сполуці. Словник української мови в 11 томах