реактивний
РЕАКТИ́ВНИЙ, а, е.
1. хім. Прикм. до реакти́в.
2. фіз. Який виникає під дією сили віддачі.
В ракеті Ціолковського паливо одночасно є і запасом маси, необхідної для реактивного відкидання, і джерелом енергії (Наука.., 12, 1956, 9);
Реактивна сила; Реактивний опір.
3. техн. Сконструйований на основі використання сили тяги, створюваної струменем газу, пари і т. ін.
Молібден і деякі його сплави використовують для виготовлення деталей реактивних двигунів і газових турбін (Наука.., 3, 1958, 11);
Шугають в небі реактивні літаки з швидкістю блискавок (Гончар, Тронка, 1963, 122).
4. фізл., біол. Здатний реагувати певним чином на вплив зовнішнього середовища, на будь-яке подразнення.
Центральною ідеєю [О. Богомольця] було положення про те, що шкідливі фактори навколишнього середовища можуть пошкодити організмові лише при порушенні його реактивних здатностей (Рад. Укр., 24.V 1961, 3).
Значення в інших словниках
- реактивний — реакти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- реактивний — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- реактивний — -а, -е. 1》 хім. Прикм. до реактив. 2》 фіз. Який виникає під дією сили віддачі. Реактивна сила — сила реакції (віддачі) струменя газу (або іншого робочого тіла), що витікає з сопла реактивного двигуна. 3》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реактивний — РЕАКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. хім. Прикм. до реакти́в. 2. фіз. Який виникає під дією сили віддачі. У ракеті Ціолковського паливо одночасно є і запасом маси, необхідної для реактивного відкидання, і джерелом енергії (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- реактивний — реакти́вний (від ре... і лат. activus – діяльний) 1. Той, що працює внаслідок діяння сили віддачі (напр., р. двигун). 2. Здатний відповідати на зовнішні подразнення (напр., нервова система). 3. Зумовлений індуктивністю чи електроємністю (напр. Словник іншомовних слів Мельничука
- реактивний — Реакти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)