реквізит
реквізи́т
(лат. requisition – необхідне, потрібне, від requiro – потребую)
1. Сукупність речей, які необхідні акторам під час вистави.
2. Обов’язкові (вихідні) дані як елемент вірного оформлення офіційних документів.
3. Вихідні дані книжки.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реквізит — реквізи́т 1 іменник чоловічого роду сукупність предметів, речей, які є в розпорядженні) реквізи́т 2 іменник чоловічого роду обов'язковий елемент оформлення офіційних документів; вихідні дані книжки) Орфографічний словник української мови
- реквізит — -у, ч., спец. 1》 Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки. || Окремий предмет, потрібний акторові під час вистави або кінознімання. || Сукупність предметів, речей, які є у розпорядженні кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реквізит — Причандали, речі, надібок, знадібок, див. аксесуари Словник чужослів Павло Штепа
- реквізит — РЕКВІЗИ́Т, у, ч., спец. 1. Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінознімання. В реквізиті нашої кіногрупи був великий червоний прапор (Л. Смілянський); Увесь реквізит уже зібрано: Коромисла, глеки, тини... Словник української мови у 20 томах
- реквізит — Реквізи́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- реквізит — РЕКВІЗИ́Т, у, ч., спец. 1. Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки. В реквізиті нашої кіногрупи був великий червоний прапор (Сміл. Словник української мови в 11 томах
- реквізит — рос. реквизит (латин. requisitum-необхідне, потрібне, від requiro — потребую) — 1. Сукупність речей, необхідних для здійснення певних дій (напр., акторам для участі у виставі). 2. Обов'язкові вихідні дані як необхідний елемент для оформлення документа. його відповідності правовим чи іншим нормам. Eкономічна енциклопедія