реквізит
РЕКВІЗИ́Т, у, ч., спец.
1. Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінознімання.
В реквізиті нашої кіногрупи був великий червоний прапор (Л. Смілянський);
Увесь реквізит уже зібрано: Коромисла, глеки, тини... Скидальник Іван – буде Виборним (Цю роль він ще грав до війни) (С. Олійник);
Микоша й кілька хлопців поралися в купі театрального реквізиту. На підлозі, під їх ногами, валялося старе дрантя, що свого часу жертвували вихованці на гардероб для вистав (О. Полторацький);
// Окремий предмет, потрібний акторові під час вистави або кінознімання.
– Але навіщо ця чорна магія професору медицини? – запитав Шпаківський, втупившись у дикунський реквізит (І. Волошин);
// Сукупність предметів, речей, які є у розпорядженні кого-, чого-небудь.
До комфорту [курильні] .. належить також ціла низка зелених столиків з потрібним для них реквізитом (І. Франко).
2. перев. мн. Обов'язковий елемент оформлення офіційних документів: дата, місце складання, підписи, печатка і т. ін.
Зерно сильних пшениць .. повинно мати товарно-транспортну накладну, де, крім інших реквізитів, треба вказати назву сорту (із журн.).
3. Вихідні дані книжки.
△ (1) Ве́ксельний реквізи́т – сукупність даних, обов'язкових при написанні векселя.
Значення в інших словниках
- реквізит — реквізи́т 1 іменник чоловічого роду сукупність предметів, речей, які є в розпорядженні) реквізи́т 2 іменник чоловічого роду обов'язковий елемент оформлення офіційних документів; вихідні дані книжки) Орфографічний словник української мови
- реквізит — -у, ч., спец. 1》 Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки. || Окремий предмет, потрібний акторові під час вистави або кінознімання. || Сукупність предметів, речей, які є у розпорядженні кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реквізит — Причандали, речі, надібок, знадібок, див. аксесуари Словник чужослів Павло Штепа
- реквізит — реквізи́т (лат. requisition – необхідне, потрібне, від requiro – потребую) 1. Сукупність речей, які необхідні акторам під час вистави. 2. Обов’язкові (вихідні) дані як елемент вірного оформлення офіційних документів. 3. Вихідні дані книжки. Словник іншомовних слів Мельничука
- реквізит — Реквізи́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- реквізит — РЕКВІЗИ́Т, у, ч., спец. 1. Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки. В реквізиті нашої кіногрупи був великий червоний прапор (Сміл. Словник української мови в 11 томах
- реквізит — рос. реквизит (латин. requisitum-необхідне, потрібне, від requiro — потребую) — 1. Сукупність речей, необхідних для здійснення певних дій (напр., акторам для участі у виставі). 2. Обов'язкові вихідні дані як необхідний елемент для оформлення документа. його відповідності правовим чи іншим нормам. Eкономічна енциклопедія