рондо

Значення в інших словниках

1. рондо — ро́ндо іменник середнього роду жанр музичного твору рондо́ 1 іменник середнього роду віршова форма рондо́ 2 іменник середнього роду шрифт; перо; що-небудь округле Орфографічний словник української мови
2. рондо — I ронд`оневідм., с. 1》 Віршова форма, що так само, як і рондель, має тематичні повтори, але утворюються вони іншим способом; віршований твір, написаний у такій формі. 2》 Закруглений з різкими потовщеннями рукописний, а також друкований шрифт. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рондо — (іт. rondo — коло) — 1. Музична форма, де проведення головної теми — рефрену неодноразово (не менше 3) чергується з іншими, відмінними від рефрену епізодами. Старовинне Р. французьких клавесиністів мало багато частин, в класичному... Словник-довідник музичних термінів
4. рондо — РОНДО́¹, невідм., с. Віршова форма, що так само, як і рондель, має тематичні повтори, але утворюються вони іншим способом; віршований твір, написаний у такій формі. Написала я короткий нарис, чи властиво рондо в прозі, під заголовком “Рожі” (О. Словник української мови у 20 томах
5. рондо — 1. середньовічна форма танцювальної пісні; 2. від XVIII cт. інструментальна форма, в якій неодноразові повторення рефрену чергуються з куплетами; самостійний твір або остання частина сонати, концерту. Універсальний словник-енциклопедія
6. рондо — Рондо́, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. рондо — РО́НДО, невідм., с. Музична форма, для якої характерне кількаразове повторення основної музичної теми, що чергується з побічними; музичний твір, написаний у такій формі. Казанцев заряджував танцями: після кадрилі завів рондо (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах