рондо
РОНДО́¹, невідм., с.
Віршова форма, що так само, як і рондель, має тематичні повтори, але утворюються вони іншим способом; віршований твір, написаний у такій формі.
Написала я короткий нарис, чи властиво рондо в прозі, під заголовком “Рожі” (О. Кобилянська);
Він [М. Рильський] дав нам цілий ряд нових строфічних побудов, цікавих задумів у межах од дворядкової строфи (дистиха) аж до таких найскладніших строф, як рондо (С. Крижанівський).
РОНДО́², невідм., с.
1. Закруглений з різкими потовщеннями рукописний, а також друкований шрифт.
2. Перо з широким тупим кінцем для такого письма.
3. перен. Що-небудь кругле, круглої форми.
– Панно Рено, це рондо взагалі треба забрати. Вам не можна носити капелюха з такими полями. У вас замале лице для цього (Ірина Вільде).
РО́НДО, невідм., с.
Музична форма, для якої характерне кількаразове повторення основної музичної теми, що чергується з побічними; музичний твір, написаний у такій формі.
Казанцев заряджував танцями: після кадрилі завів рондо (І. Нечуй-Левицький);
Фінал “Української симфонії” [невідомого автора XVIII ст.], як і переважна більшість останніх частин тодішніх творів даного жанру, написаний у формі рондо (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- рондо — ро́ндо іменник середнього роду жанр музичного твору рондо́ 1 іменник середнього роду віршова форма рондо́ 2 іменник середнього роду шрифт; перо; що-небудь округле Орфографічний словник української мови
- рондо — I ронд`оневідм., с. 1》 Віршова форма, що так само, як і рондель, має тематичні повтори, але утворюються вони іншим способом; віршований твір, написаний у такій формі. 2》 Закруглений з різкими потовщеннями рукописний, а також друкований шрифт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рондо — (іт. rondo — коло) — 1. Музична форма, де проведення головної теми — рефрену неодноразово (не менше 3) чергується з іншими, відмінними від рефрену епізодами. Старовинне Р. французьких клавесиністів мало багато частин, в класичному... Словник-довідник музичних термінів
- рондо — ро́ндо I (італ. rondo) музична форма, для якої характерне кількаразове повторення основної теми, що чергується з епізодами різноманітного змісту. Музика Р. звичайно жвава, легка. II (франц. rondeau) 1. Тип вірша. Словник іншомовних слів Мельничука
- рондо — 1. середньовічна форма танцювальної пісні; 2. від XVIII cт. інструментальна форма, в якій неодноразові повторення рефрену чергуються з куплетами; самостійний твір або остання частина сонати, концерту. Універсальний словник-енциклопедія
- рондо — Рондо́, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рондо — РО́НДО, невідм., с. Музична форма, для якої характерне кількаразове повторення основної музичної теми, що чергується з побічними; музичний твір, написаний у такій формі. Казанцев заряджував танцями: після кадрилі завів рондо (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах