рондо
РО́НДО, невідм., с. Музична форма, для якої характерне кількаразове повторення основної музичної теми, що чергується з побічними; музичний твір, написаний у такій формі.
Казанцев заряджував танцями: після кадрилі завів рондо (Н.-Лев., III, 1956, 139);
Фінал «Української симфонії» [невідомого автора XVIII ст.], як і переважна більшість останніх частин тодішніх творів даного жанру, написаний у формі рондо (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 42).
РОНДО́¹, невідм., с. Віршова форма, що так само, як і рондель, має тематичні повтори, але утворюються вони іншим способом; віршований твір, написаний у такій формі.
Написала я короткий нарис, чи властиво рондо в прозі, під заголовком «Рожі» (Коб., III, 1956, 544);
Він [М. Рильський] дав нам цілий ряд нових строфічних побудов, цікавих задумів у межах од дворядкової строфи (дистиха) аж до таких найскладніших строф, як рондо (Криж., М. Рильський, 1960, 187).
РОНДО́², невідм., с.
1. Закруглений з різкими потовщеннями рукописний, а також друкований шрифт.
2. Перо з широким тупим кінцем для такого письма.
3. перен. Що-небудь кругле, круглої форми.
— Панно Рено, це рондо взагалі треба забрати. Вам не можна носити капелюха з такими полями. У вас замале лице для цього (Вільде, Троянди.., 1961, 323).
Значення в інших словниках
- рондо — ро́ндо іменник середнього роду жанр музичного твору рондо́ 1 іменник середнього роду віршова форма рондо́ 2 іменник середнього роду шрифт; перо; що-небудь округле Орфографічний словник української мови
- рондо — I ронд`оневідм., с. 1》 Віршова форма, що так само, як і рондель, має тематичні повтори, але утворюються вони іншим способом; віршований твір, написаний у такій формі. 2》 Закруглений з різкими потовщеннями рукописний, а також друкований шрифт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рондо — (іт. rondo — коло) — 1. Музична форма, де проведення головної теми — рефрену неодноразово (не менше 3) чергується з іншими, відмінними від рефрену епізодами. Старовинне Р. французьких клавесиністів мало багато частин, в класичному... Словник-довідник музичних термінів
- рондо — РОНДО́¹, невідм., с. Віршова форма, що так само, як і рондель, має тематичні повтори, але утворюються вони іншим способом; віршований твір, написаний у такій формі. Написала я короткий нарис, чи властиво рондо в прозі, під заголовком “Рожі” (О. Словник української мови у 20 томах
- рондо — ро́ндо I (італ. rondo) музична форма, для якої характерне кількаразове повторення основної теми, що чергується з епізодами різноманітного змісту. Музика Р. звичайно жвава, легка. II (франц. rondeau) 1. Тип вірша. Словник іншомовних слів Мельничука
- рондо — 1. середньовічна форма танцювальної пісні; 2. від XVIII cт. інструментальна форма, в якій неодноразові повторення рефрену чергуються з куплетами; самостійний твір або остання частина сонати, концерту. Універсальний словник-енциклопедія
- рондо — Рондо́, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)