сатурн
сату́рн
(лат. Saturnus)
1. У давньоримській міфології – бог посівів, покровитель землеробства.
2. Шоста за віддаленням від Сонця велика планета Сонячної системи.
3. В алхімії – назва свинцю.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Сатурн — Сату́рн іменник чоловічого роду планета Орфографічний словник української мови
- сатурн — -а, ч. 1》 У давньоримській міфології – бог посівів, покровитель землеробства (згодом – бог часу). 2》 Шоста планета Сонячної системи, орбіта якої знаходиться між Юпітером та Ураном. Кільця Сатурна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Сатурн — I шоста за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи; газо-рідинна куля, ймовірно, з малим залізо-кам'яним ядром, сильно сплющена (наслідок дуже малої густини і швидкого обертового руху); випромінює інфрачервоні промені, інтенсивність яких більша... Універсальний словник-енциклопедія