Сатурн

Сату́рн

іменник чоловічого роду

планета

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сатурн — -а, ч. 1》 У давньоримській міфології – бог посівів, покровитель землеробства (згодом – бог часу). 2》 Шоста планета Сонячної системи, орбіта якої знаходиться між Юпітером та Ураном. Кільця Сатурна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сатурн — сату́рн (лат. Saturnus) 1. У давньоримській міфології – бог посівів, покровитель землеробства. 2. Шоста за віддаленням від Сонця велика планета Сонячної системи. 3. В алхімії – назва свинцю. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Сатурн — I шоста за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи; газо-рідинна куля, ймовірно, з малим залізо-кам'яним ядром, сильно сплющена (наслідок дуже малої густини і швидкого обертового руху); випромінює інфрачервоні промені, інтенсивність яких більша... Універсальний словник-енциклопедія