1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сатурн

сату́рн

-а, ч.

1》 У давньоримській міфології – бог посівів, покровитель землеробства (згодом – бог часу).

2》 Шоста планета Сонячної системи, орбіта якої знаходиться між Юпітером та Ураном. Кільця Сатурна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сатурн — Сату́рн іменник чоловічого роду планета Орфографічний словник української мови
  2. сатурн — сату́рн (лат. Saturnus) 1. У давньоримській міфології – бог посівів, покровитель землеробства. 2. Шоста за віддаленням від Сонця велика планета Сонячної системи. 3. В алхімії – назва свинцю. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Сатурн — I шоста за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи; газо-рідинна куля, ймовірно, з малим залізо-кам'яним ядром, сильно сплющена (наслідок дуже малої густини і швидкого обертового руху); випромінює інфрачервоні промені, інтенсивність яких більша... Універсальний словник-енциклопедія