сепсис
се́псис
(від грец. σήψις – гниття)
тяжке інфекційне захворювання людини й тварин, спричинюване проникненням у кров різних мікробів (напр., стрептококів, стафілококів, анаеробних мікроорганізмів).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сепсис — се́псис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сепсис — -у, ч., мед. Загальне зараження організму людини або тварини, яке виникає внаслідок того, що в кров потрапляють різні мікроби. Отогенний сепсис — сепсис, який виникає як ускладнення гострого або хронічного гнійного отиту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сепсис — (мед.) кровозараза Словник чужослів Павло Штепа
- сепсис — СЕ́ПСИС, у, ч., мед. Загальне зараження організму людини або тварини, яке виникає внаслідок того, що в кров потрапляють різні мікроби. При хорошій опірності організму стрептокок для нього не страшний. Словник української мови у 20 томах
- сепсис — СЕ́ПСИС, у, ч., мед. Загальне зараження організму людини або тварини, яке виникає внаслідок того, що в кров потрапляють різні мікроби. При хорошій опірності організму стрептокок для нього не страшний. Словник української мови в 11 томах