сепсис

се́псис

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сепсис — -у, ч., мед. Загальне зараження організму людини або тварини, яке виникає внаслідок того, що в кров потрапляють різні мікроби. Отогенний сепсис — сепсис, який виникає як ускладнення гострого або хронічного гнійного отиту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сепсис — (мед.) кровозараза Словник чужослів Павло Штепа
  3. сепсис — СЕ́ПСИС, у, ч., мед. Загальне зараження організму людини або тварини, яке виникає внаслідок того, що в кров потрапляють різні мікроби. При хорошій опірності організму стрептокок для нього не страшний. Словник української мови у 20 томах
  4. сепсис — се́псис (від грец. σήψις – гниття) тяжке інфекційне захворювання людини й тварин, спричинюване проникненням у кров різних мікробів (напр., стрептококів, стафілококів, анаеробних мікроорганізмів). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сепсис — СЕ́ПСИС, у, ч., мед. Загальне зараження організму людини або тварини, яке виникає внаслідок того, що в кров потрапляють різні мікроби. При хорошій опірності організму стрептокок для нього не страшний. Словник української мови в 11 томах