1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сепсис

се́псис

-у, ч., мед.

Загальне зараження організму людини або тварини, яке виникає внаслідок того, що в кров потрапляють різні мікроби.

Отогенний сепсис — сепсис, який виникає як ускладнення гострого або хронічного гнійного отиту.

Рецидивуючий сепсис — сепсис, що характеризується зміною періодів загострення з утворенням метастазів, періодами ремісій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сепсис — се́псис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сепсис — (мед.) кровозараза Словник чужослів Павло Штепа
  3. сепсис — СЕ́ПСИС, у, ч., мед. Загальне зараження організму людини або тварини, яке виникає внаслідок того, що в кров потрапляють різні мікроби. При хорошій опірності організму стрептокок для нього не страшний. Словник української мови у 20 томах
  4. сепсис — се́псис (від грец. σήψις – гниття) тяжке інфекційне захворювання людини й тварин, спричинюване проникненням у кров різних мікробів (напр., стрептококів, стафілококів, анаеробних мікроорганізмів). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сепсис — СЕ́ПСИС, у, ч., мед. Загальне зараження організму людини або тварини, яке виникає внаслідок того, що в кров потрапляють різні мікроби. При хорошій опірності організму стрептокок для нього не страшний. Словник української мови в 11 томах