1. Словник іншомовних слів Мельничука

спектр

(від лат. spectrum – образ, видіння)

1. Сукупність (набір) чогось однорідного, напр. звукових або оптичних коливань (хвиль), рівнів енергії ядра, атома чи молекули.

2. Кольорова смуга, що утворюється від розкладу білого світла.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спектр — спектр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спектр — (кольорів) веселка, гама, послідовний ряд; (дій) діяпазон, г. засяг; (населення) прошарок, верства. Словник синонімів Караванського
  3. спектр — [спектр] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  4. спектр — -а, ч. 1》 Багатоколірна смуга, яка утворюється при проходженні білого світла через призму або якесь інше середовище, що заломлює світло. || спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спектр — СПЕКТР, а, ч. 1. Сукупність усіх значень якоїсь фізичної величини, що характеризує систему або процес. Спектр енергій, імпульсів. Словник української мови у 20 томах
  6. спектр — Спектр, -ру; спе́ктри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спектр — СПЕКТР, а, ч. Багатоколірна смуга, яка утворюється при проходженні світлового променя через призму або якесь інше середовище, що заломлює проміння. Яке облудне сонце!... Словник української мови в 11 томах