1. Орфоепічний словник української мови

спектр

[спектр]

-ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спектр — спектр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спектр — (кольорів) веселка, гама, послідовний ряд; (дій) діяпазон, г. засяг; (населення) прошарок, верства. Словник синонімів Караванського
  3. спектр — -а, ч. 1》 Багатоколірна смуга, яка утворюється при проходженні білого світла через призму або якесь інше середовище, що заломлює світло. || спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спектр — СПЕКТР, а, ч. 1. Сукупність усіх значень якоїсь фізичної величини, що характеризує систему або процес. Спектр енергій, імпульсів. Словник української мови у 20 томах
  5. спектр — (від лат. spectrum – образ, видіння) 1. Сукупність (набір) чогось однорідного, напр. звукових або оптичних коливань (хвиль), рівнів енергії ядра, атома чи молекули. 2. Кольорова смуга, що утворюється від розкладу білого світла. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. спектр — Спектр, -ру; спе́ктри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спектр — СПЕКТР, а, ч. Багатоколірна смуга, яка утворюється при проходженні світлового променя через призму або якесь інше середовище, що заломлює проміння. Яке облудне сонце!... Словник української мови в 11 томах