1. Словник іншомовних слів Мельничука

типаж

типа́ж

(франц. typage)

1. Особа з характерною зовнішністю, яка є моделлю для художника, скульптора, фотографа або підходить до виконання певної ролі в кінофільмі.

2. Образ, тип у мистецтві.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. типаж — типа́ж 1 іменник чоловічого роду художній образ; тип зовнішності актора типа́ж 2 іменник чоловічого роду сукупність типів Орфографічний словник української мови
  2. типаж — [тиепаж] -ажу, ор. -ажем, м. (ў) -аж'і, р. мн. -аж'іў Орфоепічний словник української мови
  3. типаж — ТИПА́Ж, у, ч. 1. Людина з характерною зовнішністю, що служить моделлю для художника, скульптора, фотографа. Він захоплювався людьми, замальовував типажі, планував цілу картину (Іван Ле); З дванадцяти задуманих картин [серії “Блудний син”... Словник української мови у 20 томах
  4. типаж — У, ч. Марка автомобіля. А що за типаж тачки? Словник сучасного українського сленгу
  5. типаж — (-а) ч.; мол. Хлопець, молодий чоловік. ПСУМС, 69. Словник жарґонної лексики української мови
  6. типаж — -у, ч. 1》 Людина з характерною зовнішністю, що служить моделлю для художника, скульптора, фотографа. || кін. Актор, що за своїми зовнішніми даними підходить для виконання певної ролі. 2》 Художній образ, тип в образотворчому та сценічному мистецтві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. типаж — I. О́БРАЗ (узагальнений характер, створений письменником, митцем), ТИП, ТИПА́Ж, ПО́СТАТЬ, ФІЗІОНО́МІЯ рідше. "Пісня про рушник" — це пісня про матір. Словник синонімів української мови
  8. типаж — ТИПА́Ж, у, ч. 1. Людина з характерною зовнішністю, що служить моделлю для художника, скульптора, фотографа. Він захоплювався людьми, замальовував типажі, планував цілу картину (Ле, В снопі.. Словник української мови в 11 томах