1. Словник іншомовних слів Мельничука

титульний

ти́тульний

той, що належить до титулу (3,4);

¤ т. список – в СРСР перелік об’єктів, які включено до плану капітального будівництва;

¤ т-а сторінка – заголовна сторінка книги.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. титульний — ти́тульний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. титульний — ТИ́ТУЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ти́тул 2; // Признач. для титулу. Титульні шрифти. Словник української мови у 20 томах
  3. титульний — -а, -е. Прикм. до титул 2). || Признач. для титулу. Титульні шрифти. Титульна нація — частина населення держави, національність якої визначає офіційне найменування даної держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. титульний — Ти́ту́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. титульний — ТИ́ТУЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ти́тул 2; // Признач. для титулу. Титульні шрифти. Ти́тульна сторі́нка; Ти́тульний а́ркуш — перша сторінка книжки, на якій надруковано заголовок, ім’я автора, рік і місце видання тощо. Словник української мови в 11 томах
  6. титульний — Титульний, -а, -е Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.) Шейк. Словник української мови Грінченка