фібра
фі́бра
(від лат. fibra – волокно)
1. Матеріал, що його виготовляють, просочуючи непроклеєний ганчірковий папір концентрованим розчином хлористого цинку. Застосовують як електро- і теплоізоляційний матеріал, для ущільнення місць з’єднання у приладах і апаратах, для виготовлення чемоданів тощо.
2. В анатомії – жилка, волокно.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фібра — фі́бра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фібра — Волокнинка Словник чужослів Павло Штепа
- фібра — ФІ́БРА, и, ж. 1. Жилка, нерв, волокно живої тканини. Північ. Ще нема його, а тим часом біль, мука дійшли до найвищого пункту. Кожда частина, кожда фібра її тіла були напружені незвичайно (Г. Хоткевич). 2. перев. мн., перен. Словник української мови у 20 томах
- фібра — -и, ж. 1》 Жилка, нерв, волокно живої тканини. 2》 перев. мн., перен. Уживається як символ душевних сил, що в сукупності становлять суть людської істоти. Всіма фібрами душі — дуже сильно, найвищою мірою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фібра — усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.). 1. Надзвичайно, дуже пристрасно. Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде); — А святий для нас хліб... Фразеологічний словник української мови
- фібра — Фі́бра, -ри; фі́бри, -бер і -брів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фібра — ФІ́БРА, и, ж. 1. Жилка, нерв, волокно живої тканини. Північ. Ще нема його, а тим часом біль, мука дійшли до найвищого пункту. Кожда частина, кожда фібра її тіла були напружені незвичайно (Хотк., І, 1966, 48). 2. перев. мн., перен. Словник української мови в 11 томах