фібра

фі́бра

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фібра — Волокнинка Словник чужослів Павло Штепа
  2. фібра — ФІ́БРА, и, ж. 1. Жилка, нерв, волокно живої тканини. Північ. Ще нема його, а тим часом біль, мука дійшли до найвищого пункту. Кожда частина, кожда фібра її тіла були напружені незвичайно (Г. Хоткевич). 2. перев. мн., перен. Словник української мови у 20 томах
  3. фібра — -и, ж. 1》 Жилка, нерв, волокно живої тканини. 2》 перев. мн., перен. Уживається як символ душевних сил, що в сукупності становлять суть людської істоти. Всіма фібрами душі — дуже сильно, найвищою мірою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фібра — фі́бра (від лат. fibra – волокно) 1. Матеріал, що його виготовляють, просочуючи непроклеєний ганчірковий папір концентрованим розчином хлористого цинку. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фібра — усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.). 1. Надзвичайно, дуже пристрасно. Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде); — А святий для нас хліб... Фразеологічний словник української мови
  6. фібра — Фі́бра, -ри; фі́бри, -бер і -брів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фібра — ФІ́БРА, и, ж. 1. Жилка, нерв, волокно живої тканини. Північ. Ще нема його, а тим часом біль, мука дійшли до найвищого пункту. Кожда частина, кожда фібра її тіла були напружені незвичайно (Хотк., І, 1966, 48). 2. перев. мн., перен. Словник української мови в 11 томах