фібра

ФІ́БРА, и, ж.

1. Жилка, нерв, волокно живої тканини.

Північ. Ще нема його, а тим часом біль, мука дійшли до найвищого пункту. Кожда частина, кожда фібра її тіла були напружені незвичайно (Хотк., І, 1966, 48).

2. перев. мн., перен. Уживається як символ душевних сил, що в сукупності становлять суть людської істоти.

Серця тайні фібри хорі, Сам душі вузе́л [вузол] недуж (Фр., XIII, 1954, 142).

Всіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.) — дуже сильно, у найвищій мірі.

Не люблю [панночки] рішуче і безповоротно і то саме через те, що я естет всіма фібрами моєї істоти (Л. Укр., III, 1952, 744);

Було чути, як у глухій глибині чулану всіма фібрами своєї вільної душі протестував новоприбувший [новоприбулий] гість (Вас., II, 1959, 17);

Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Вільде, Сестри.., 1958, 160).

3. Хімічно оброблена та спресована паперова маса, що використовується як ізоляційний матеріал і як замінник шкіри.

Фі́бра листова́ — паперова (ганчіркова) маса, просочена міцним розчином хлористого цинку та спресована.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фібра — фі́бра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фібра — Волокнинка Словник чужослів Павло Штепа
  3. фібра — ФІ́БРА, и, ж. 1. Жилка, нерв, волокно живої тканини. Північ. Ще нема його, а тим часом біль, мука дійшли до найвищого пункту. Кожда частина, кожда фібра її тіла були напружені незвичайно (Г. Хоткевич). 2. перев. мн., перен. Словник української мови у 20 томах
  4. фібра — -и, ж. 1》 Жилка, нерв, волокно живої тканини. 2》 перев. мн., перен. Уживається як символ душевних сил, що в сукупності становлять суть людської істоти. Всіма фібрами душі — дуже сильно, найвищою мірою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фібра — фі́бра (від лат. fibra – волокно) 1. Матеріал, що його виготовляють, просочуючи непроклеєний ганчірковий папір концентрованим розчином хлористого цинку. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фібра — усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.). 1. Надзвичайно, дуже пристрасно. Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде); — А святий для нас хліб... Фразеологічний словник української мови
  7. фібра — Фі́бра, -ри; фі́бри, -бер і -брів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)