ювелірний
ювелі́рний
(від голл. juwelier – ювелір)
1. Пов’язаний з художніми виробами, предметами розкоші, прикрасами з дорогоцінних металів і каменів.
2. Переносно – продуманий до найдрібніших деталей; старанно, тонко оброблений.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ювелірний — Золотарський, (виріб) П. філіґранний, тонко <�майстерно, витончено, філіґранно> виконаний Словник синонімів Караванського
- ювелірний — ЮВЕЛІ́РНИЙ, а, е. 1. Пов'язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовлянням та продажем. – До чого-то стільки уборів? Цілий ювелірний магазин! Де ви їх набрали?... Словник української мови у 20 томах
- ювелірний — ювелі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- ювелірний — -а, -е. 1》 Пов'язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовленням і продажем. Ювелірний камінь. 2》 перен. Ретельно продуманий або майстерно оброблений до найдрібніших деталей; старанно, тонко опрацьований, виконаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ювелірний — Ювелі́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ювелірний — ЮВЕЛІ́РНИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовленням та продажем. — До чого-то стільки уборів? Цілий ювелірний магазин! Де ви їх набрали? Браслети, персні, гребені, брошки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах