1. Словник української мови у 20 томах

ювелірний

ЮВЕЛІ́РНИЙ, а, е.

1. Пов'язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовлянням та продажем.

– До чого-то стільки уборів? Цілий ювелірний магазин! Де ви їх набрали? Браслети, персні, гребені, брошки (Леся Українка);

[Ліля:] Ти ж знаєш, що я не розумію живопису. Я люблю старовинні ювелірні речі... (О. Корнійчук);

Великої майстерності досягли античні майстри .. в ювелірній справі, тобто у виготовленні прикрас з золота, срібла і дорогоцінного камення (з навч. літ.).

2. перен. Ретельно продуманий або майстерно оброблений до найдрібніших деталей; старанно, тонко опрацьований, філігранний.

Гуцульські вишивки завжди тонкі, ювелірні. Своєю ажурністю вони нагадують знамениту гуцульську різьбу по дереву, а колоритом – не менш знамениті писанки (з наук. літ.);

Найдивовижніше застосування цій рослині [алое] знайшов академік В. П. Філатов – український учений, що прославився ювелірними операціями рогівки ока (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ювелірний — Золотарський, (виріб) П. філіґранний, тонко <�майстерно, витончено, філіґранно> виконаний Словник синонімів Караванського
  2. ювелірний — ювелі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ювелірний — -а, -е. 1》 Пов'язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовленням і продажем. Ювелірний камінь. 2》 перен. Ретельно продуманий або майстерно оброблений до найдрібніших деталей; старанно, тонко опрацьований, виконаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ювелірний — ювелі́рний (від голл. juwelier – ювелір) 1. Пов’язаний з художніми виробами, предметами розкоші, прикрасами з дорогоцінних металів і каменів. 2. Переносно – продуманий до найдрібніших деталей; старанно, тонко оброблений. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ювелірний — Ювелі́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ювелірний — ЮВЕЛІ́РНИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовленням та продажем. — До чого-то стільки уборів? Цілий ювелірний магазин! Де ви їх набрали? Браслети, персні, гребені, брошки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах