ювелірний
ювелі́рний
-а, -е.
1》 Пов'язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовленням і продажем. Ювелірний камінь.
2》 перен. Ретельно продуманий або майстерно оброблений до найдрібніших деталей; старанно, тонко опрацьований, виконаний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ювелірний — Золотарський, (виріб) П. філіґранний, тонко <�майстерно, витончено, філіґранно> виконаний Словник синонімів Караванського
- ювелірний — ЮВЕЛІ́РНИЙ, а, е. 1. Пов'язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовлянням та продажем. – До чого-то стільки уборів? Цілий ювелірний магазин! Де ви їх набрали?... Словник української мови у 20 томах
- ювелірний — ювелі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- ювелірний — ювелі́рний (від голл. juwelier – ювелір) 1. Пов’язаний з художніми виробами, предметами розкоші, прикрасами з дорогоцінних металів і каменів. 2. Переносно – продуманий до найдрібніших деталей; старанно, тонко оброблений. Словник іншомовних слів Мельничука
- ювелірний — Ювелі́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ювелірний — ЮВЕЛІ́РНИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовленням та продажем. — До чого-то стільки уборів? Цілий ювелірний магазин! Де ви їх набрали? Браслети, персні, гребені, брошки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах