ювелірний
ЮВЕЛІ́РНИЙ, а, е.
1. Пов’язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовленням та продажем.
— До чого-то стільки уборів? Цілий ювелірний магазин! Де ви їх набрали? Браслети, персні, гребені, брошки (Л. Укр., III, 1952, 541);
[Ліля:] Ти ж знаєш, що я не розумію живопису. Я люблю старовинні ювелірні речі… (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 40);
Великої майстерності досягли античні майстри.. в ювелірній справі, тобто у виготовленні прикрас з золота, срібла і дорогоцінних каменів (Іст. СРСР, І, 1957, 21).
∆ Ювелі́рний ка́мінь — камінь, з якого виготовляють художні вироби, прикраси тощо.
Знайдені археологами давні розробки родовищ бірюзи в Центральних Кизилкумах свідчать, що цей ювелірний камінь використовували вже у Х-XII століттях (Наука.., 11, 1967, 22).
2. перен. Ретельно продуманий або майстерно оброблений до найдрібніших деталей; старанно, тонко опрацьований, виконаний.
Гуцульські вишивки завжди тонкі, ювелірні. Своєю ажурністю вони нагадують знамениту гуцульську різьбу по дереву, а колоритом — не менш знамениті писанки (Нар. тв. та етн., 3, 1964, 104);
Найдивовижніше застосування цій рослині [алое] знайшов академік В. П. Філатов —радянський учений, що прославився ювелірними операціями рогівки ока (Наука.., 7, 1967, 43).
Значення в інших словниках
- ювелірний — Золотарський, (виріб) П. філіґранний, тонко <�майстерно, витончено, філіґранно> виконаний Словник синонімів Караванського
- ювелірний — ЮВЕЛІ́РНИЙ, а, е. 1. Пов'язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовлянням та продажем. – До чого-то стільки уборів? Цілий ювелірний магазин! Де ви їх набрали?... Словник української мови у 20 томах
- ювелірний — ювелі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- ювелірний — -а, -е. 1》 Пов'язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовленням і продажем. Ювелірний камінь. 2》 перен. Ретельно продуманий або майстерно оброблений до найдрібніших деталей; старанно, тонко опрацьований, виконаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ювелірний — ювелі́рний (від голл. juwelier – ювелір) 1. Пов’язаний з художніми виробами, предметами розкоші, прикрасами з дорогоцінних металів і каменів. 2. Переносно – продуманий до найдрібніших деталей; старанно, тонко оброблений. Словник іншомовних слів Мельничука
- ювелірний — Ювелі́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)