1. Словник іншомовних слів Мельничука

ідеалізм

ідеалі́зм

(франц. idealisme, від грец. ιδέα – ідея)

1. Один з двох головних напрямів у філософії, який, на противагу матеріалізмові, визнає первинним не природу, буття, матерію, а дух, свідомість, ідею, відчуття. Боротьба між І. і матеріалізмом проймає всю історію філософії і є одним з проявів класової боротьби. І., споріднений з релігією, найчастіше є світоглядом реакційних класів. Розрізняють суб’єктивний І. (прагматизм, позитивізм, екзистенціалізм, феноменологія тощо), який визнає єдиною реальністю відчуття, уявлення, індивідуальну свідомість людини, та об’єктивний І. (гегельянство, неотомізм, персоналізм та ін.), який твердить, що основою всього існуючого є ідея, дух, незалежний від матерії й індивідуальної свідомості.

2. Схильність до ідеалізації дійсності.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідеалізм — Хоч ідеалістичними можна назвати праці багатьох філософів, у контексті політичної теорії найважливіші риси ідеалістичної думки визначили Кант, Фіхте та Гегель, а згодом такі англійські ідеалісти, як Т. Г. Грін, В. Воллес, Г. Джонс, Е. Кейрд... Енциклопедія політичної думки
  2. ідеалізм — ідеалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ідеалізм — -у, ч. 1》 Напрям у філософії, який, на противагу матеріалізмові, вважає ідею, дух, свідомість первісним, а природу, буття, матерію – вторинним. 2》 Схильність безкорисливо служити будь-якій справі, відданість високим моральним ідеалам. 3》 Схильність до ідеалізації дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ідеалізм — 1. філософський погляд, згідно з яким існуюче саме собою буття належить винятково ідеям або також матеріальній дійсності й незалежним від неї ідеальним формам буття... Універсальний словник-енциклопедія
  5. ідеалізм — ІДЕАЛІЗМ — термін, який позначає у метафізиці будь-яку систему, що визначає об'єктивно існуюче принципово як дух, ідею або розум, — тобто як принцип, протилежний матерії і первинний щодо неї Н. ерідко такі системи саму матерію розглядають як прояв духа. Філософський енциклопедичний словник
  6. ідеалізм — Ідеалі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ідеалізм — ІДЕАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Реакційний, антинауковий напрям у філософії, який на противагу матеріалізмові хибно вважає ідею, дух, свідомість первісним, а природу, буття, матерію — вторинним. Діалектичному матеріалізмові протистоять метафізика та ідеалізм (Деклар. Словник української мови в 11 томах