ідеалізм

ідеалі́зм

-у, ч.

1》 Напрям у філософії, який, на противагу матеріалізмові, вважає ідею, дух, свідомість первісним, а природу, буття, матерію – вторинним.

2》 Схильність безкорисливо служити будь-якій справі, відданість високим моральним ідеалам.

3》 Схильність до ідеалізації дійсності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ідеалізм — Хоч ідеалістичними можна назвати праці багатьох філософів, у контексті політичної теорії найважливіші риси ідеалістичної думки визначили Кант, Фіхте та Гегель, а згодом такі англійські ідеалісти, як Т. Г. Грін, В. Воллес, Г. Джонс, Е. Кейрд... Енциклопедія політичної думки
ідеалізм — ідеалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
ідеалізм — ідеалі́зм (франц. idealisme, від грец. ιδέα – ідея) 1. Один з двох головних напрямів у філософії, який, на противагу матеріалізмові, визнає первинним не природу, буття, матерію, а дух, свідомість, ідею, відчуття. Боротьба між І. Словник іншомовних слів Мельничука
ідеалізм — 1. філософський погляд, згідно з яким існуюче саме собою буття належить винятково ідеям або також матеріальній дійсності й незалежним від неї ідеальним формам буття... Універсальний словник-енциклопедія
ідеалізм — ІДЕАЛІЗМ — термін, який позначає у метафізиці будь-яку систему, що визначає об'єктивно існуюче принципово як дух, ідею або розум, — тобто як принцип, протилежний матерії і первинний щодо неї Н. ерідко такі системи саму матерію розглядають як прояв духа. Філософський енциклопедичний словник
ідеалізм — Ідеалі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ідеалізм — ІДЕАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Реакційний, антинауковий напрям у філософії, який на противагу матеріалізмові хибно вважає ідею, дух, свідомість первісним, а природу, буття, матерію — вторинним. Діалектичному матеріалізмові протистоять метафізика та ідеалізм (Деклар. Словник української мови в 11 томах