індуїзм
(санскр. хіндумата)
релігійна система, що охоплює різноманітні вірування більшості населення сучасної Індії, пов’язані з вшануванням богів Вішну й Шіви. Найголовніші догмати І. – вчення про одвічну соціальну нерівність людей, про переселення душ і про відплату за земне життя в потойбічному світі. Головні напрями І. – вішнуїзм і шиваїзм.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- індуїзм — індуї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- індуїзм — -у, ч. Релігійна система, що склалася в Індії на основі брахманізму та буддизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- індуїзм — Європ. термін, утворений для означення групи близьких між собою релігій, які сформувалися в індійському культурному колі від V ст. до н.е. і певною мірою продовжили ведизм і брамінізм; основою і. Універсальний словник-енциклопедія
- індуїзм — ІНДУЇЗМ — релігія народів Індії, що сформувалася в серед. І тис. н.е. внаслідок еволюції та злиття ведичної і брагманської традицій. В основу віровчення І. покладено релігійні і філософські ідеї брагманізму. Серед розмаїття богів в І. Філософський енциклопедичний словник
- індуїзм — ІНДУЇ́ЗМ, у, ч. Релігійна система, що склалася в Індії на грунті брахманізму та буддизму. Храм [бога Крішни] є одним із центрів поширення новоіндуїзму, який прагне примирити різні релігії, і в першу чергу індуїзм з ісламізмом (Минко, Намасте.., 1957, 51). Словник української мови в 11 томах