індуїзм
ІНДУЇЗМ — релігія народів Індії, що сформувалася в серед. І тис. н.е. внаслідок еволюції та злиття ведичної і брагманської традицій. В основу віровчення І. покладено релігійні і філософські ідеї брагманізму. Серед розмаїття богів в І. найбільш шованими є Брагма, Вішну і Шива, які становлять "тримурті" (тріаду) й уособлюють три основні функції — творчу, охоронну і руйнівну. Шанувальники Вішну і Шиви — вішнуїти (вайшнави) та шиваїти утворюють дві основні течії в І. Бог Вішну втілюється в різні образи і має багато імен: Кришна, Будда, Калка. Бог Шива — водночас і носій смерті, і її переможець, він знищує і дарує життя. Для І. характерний культ богинь, які виступають у ролі дружин основних богів, чим врівноважують чоловіче та жіноче начало як у житті Всесвіту, так і окремої людини. І. визнає три шляхи вшанування Бога: праведне життя у відповідності до релігійних настанов; правильне пізнання Бога через філософування і роздуми; наближення до Бога через безмежну любов до нього. Всі об'єкти пошанування в І. — Боги, священні камені, рослини, тварини — мають свої храми, каплиці, вівтарі. В І. відсутня єдина церковна організація, його функціонування забезпечується інститутом жрецтва (храмового та домашнього), авторитет якого зберігається й досі. І. сповідує 85 відсотків населення Індії, він поширений у Пакистані, Малайзії, Шри-Ланці, Непалі, Бангладеш, деяких країнах Африки. Є прихильники і серед європейців (зокрема, українців) та американців, які сповідують його зазвичай у реформованих чи модернізованих варіантах.
Л. Филипович
Значення в інших словниках
- індуїзм — індуї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- індуїзм — -у, ч. Релігійна система, що склалася в Індії на основі брахманізму та буддизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- індуїзм — (санскр. хіндумата) релігійна система, що охоплює різноманітні вірування більшості населення сучасної Індії, пов’язані з вшануванням богів Вішну й Шіви. Найголовніші догмати І. Словник іншомовних слів Мельничука
- індуїзм — Європ. термін, утворений для означення групи близьких між собою релігій, які сформувалися в індійському культурному колі від V ст. до н.е. і певною мірою продовжили ведизм і брамінізм; основою і. Універсальний словник-енциклопедія
- індуїзм — ІНДУЇ́ЗМ, у, ч. Релігійна система, що склалася в Індії на грунті брахманізму та буддизму. Храм [бога Крішни] є одним із центрів поширення новоіндуїзму, який прагне примирити різні релігії, і в першу чергу індуїзм з ісламізмом (Минко, Намасте.., 1957, 51). Словник української мови в 11 томах