індуїзм

індуї́зм

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індуїзм — -у, ч. Релігійна система, що склалася в Індії на основі брахманізму та буддизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. індуїзм — (санскр. хіндумата) релігійна система, що охоплює різноманітні вірування більшості населення сучасної Індії, пов’язані з вшануванням богів Вішну й Шіви. Найголовніші догмати І. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. індуїзм — Європ. термін, утворений для означення групи близьких між собою релігій, які сформувалися в індійському культурному колі від V ст. до н.е. і певною мірою продовжили ведизм і брамінізм; основою і. Універсальний словник-енциклопедія
  4. індуїзм — ІНДУЇЗМ — релігія народів Індії, що сформувалася в серед. І тис. н.е. внаслідок еволюції та злиття ведичної і брагманської традицій. В основу віровчення І. покладено релігійні і філософські ідеї брагманізму. Серед розмаїття богів в І. Філософський енциклопедичний словник
  5. індуїзм — ІНДУЇ́ЗМ, у, ч. Релігійна система, що склалася в Індії на грунті брахманізму та буддизму. Храм [бога Крішни] є одним із центрів поширення новоіндуїзму, який прагне примирити різні релігії, і в першу чергу індуїзм з ісламізмом (Минко, Намасте.., 1957, 51). Словник української мови в 11 томах