1. Словник іншомовних слів Мельничука

історіографія

історіогра́фія

(від історія і ...графія)

1. Історія історичної науки в цілому, а також сукупність досліджень, присвячених певній темі чи історичній епосі, або сукупність історичних праць, яким властива внутрішня єдність.

2. Наукова дисципліна, яка вивчає історію історичної науки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. історіографія — історіогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. історіографія — • історіографія (від грец. ίστορία — розповідь про минуле і γράφω — пишу) літературна: 1) Допоміжна літературознавча дисципліна, що вивчає історію розвитку і нагромадження знань з історії і теорії л-ри та літ. критики, а також відповідні літ. Українська літературна енциклопедія
  3. історіографія — -ї, ж. 1》 Наука, що вивчає розвиток і нагромадження знань з історії суспільства, а також історичні джерела. 2》 Сукупність історичних творів, що стосуються певного періоду або якої-небудь проблеми; історична бібліографія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. історіографія — Опис історичного минулого, історична письмова розповідь; сукупність історичних праць, що стосуються певного періоду історії, регіону або проблеми; історія і., що сягає початків письма (Єгипет, Месопотамія, Китай), займається напрямками, історичними школами. Універсальний словник-енциклопедія
  5. історіографія — Історіогра́фія, -фії, -фією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. історіографія — ІСТОРІОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Наука, що вивчає розвиток і нагромадження знань з історії суспільства, а також історичні джерела. Історіографія.. розвивається під впливом інтернаціональних шкіл і метод (Фр. Словник української мови в 11 томах