Веста
Богиня домівки, Божа Мати
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веста — -и, ж. У давньоримській міфології – богиня домашнього вогнища. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Веста — Ве́ста 1 іменник жіночого роду, істота давньоримська богиня домашнього вогнища Ве́ста 2 іменник жіночого роду планета Орфографічний словник української мови
- Веста — ве́ста (лат. Vesta) 1. В давньоримській міфології богиня домашнього вогнища. 2. Найяскравіша і єдина видима неозброєним оком мала планета (астероїд). Словник іншомовних слів Мельничука
- Веста — В рим. міфології богиня домашнього вогнища; італ. божество, ототожнюване з грец. Гестією; шанована в образі вічно палаючого вогню в округлій святині на Рим. форумі разом із ларами і пенатами; культом В. займалися весталки. Універсальний словник-енциклопедія