1. Великий тлумачний словник сучасної мови

веста

ве́ста

-и, ж.

У давньоримській міфології – богиня домашнього вогнища.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Веста — Богиня домівки, Божа Мати Словник чужослів Павло Штепа
  2. Веста — Ве́ста 1 іменник жіночого роду, істота давньоримська богиня домашнього вогнища Ве́ста 2 іменник жіночого роду планета Орфографічний словник української мови
  3. Веста — ве́ста (лат. Vesta) 1. В давньоримській міфології богиня домашнього вогнища. 2. Найяскравіша і єдина видима неозброєним оком мала планета (астероїд). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Веста — В рим. міфології богиня домашнього вогнища; італ. божество, ототожнюване з грец. Гестією; шанована в образі вічно палаючого вогню в округлій святині на Рим. форумі разом із ларами і пенатами; культом В. займалися весталки. Універсальний словник-енциклопедія