атрибут

1. властивість (істотна)

2. (грам.) ознака

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атрибут — -а, ч. 1》 філос.Суттєва, невід'ємна властивість предмета або явища. 2》 Ознака або предмет, які становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь. Стандартний атрибут. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. атрибут — атрибу́т (від лат. attributum – додане) 1. Невід’ємна властивість об’єкта. 2. Означення (член речення). 3. Переносно – істотна ознака, властивість чого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. атрибут — (матерії) властивість, ознака; (поезії) АКСЕСУАР; ГРАМ. означення. Словник синонімів Караванського
  4. атрибут — Атрибу́т, -ту, -тові; -бути, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. атрибут — Поняття, яке у філософії означає істотну й необхідну характеристику предмету, без якої він не міг би існувати; протилежність акциденції. Універсальний словник-енциклопедія
  6. атрибут — АТРИБУ́Т, а, ч. 1. філос. Суттєва, невід’ємна властивість предмета або явища. Рух — атрибут матерії. 2. Ознака або предмет, які становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь. Скромність і строгість З Леніним завжди злиті. Словник української мови в 11 томах
  7. атрибут — НАЛЕ́ЖНІСТЬ (те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь), ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, АКСЕСУА́Р книжн. (характерна для чого-небудь ознака, предмет); АТРИБУ́Т (ознака або предмет, що становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь). Словник синонімів української мови
  8. атрибут — рос. атрибут (від латин. attributum — додане) — невід'ємна, необхідна для забезпечення цілісності об'єкта, суб'єкта (предмета) властивість, його частина, додаток. Напр. Eкономічна енциклопедія
  9. атрибут — атрибу́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  10. атрибут — АТРИБУ́Т, а, ч. 1. Суттєва, невід'ємна властивість предмета або явища. Мистецтво – атрибут культурного життя (із журн.); Рух – атрибут матерії (із журн.). 2. Ознака або предмет, які становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  11. атрибут — АТРИБУТ (від лат. attributes — властивості) — невід'ємна, необхідна, істотна властивість предмета або явища, без якого вони не можуть бути самими собою. Термін "А. Філософський енциклопедичний словник