воїнство

Вояцтво, військо

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воїнство — во́їнство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. воїнство — -а, с., збірн., уроч. Те саме, що військо; вояцтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воїнство — ВО́ЇНСТВО, а, с., збірн., книжн., уроч. Те саме, що ві́йсько; вояцтво. Надута, горда, зла личина З великим воїнством [іде] (І. Котляревський); Стоять вони [могили], як вічний пам'ятник древньому воїнству (В. Словник української мови у 20 томах
  4. воїнство — ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ (СИ́ЛА рідше) з означ., ПОЛКИ́ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИ́НА іст., поет., ПОТУ́ГА заст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́ зневажл. Словник синонімів української мови
  5. воїнство — ВО́ЇНСТВО, а, с., збірн., книжн., уроч. Те саме, що ві́йсько; вояцтво. Надута, горда, зла личина 3 великим воїнством [іде] (Котл., І, 1952, 149); Стоять вони [могили], як вічний пам’ятник древньому воїнству (Собко, Шлях.., 1948, 212). Словник української мови в 11 томах
  6. воїнство — Воїнство, -ва с. Воинство. Духом уст його небесне воїнство з'явилось. К. Псал. 74. Словник української мови Грінченка