врем'я
Час, часина, часинка, часиночка, часок, доба, пора, година, годинка, годиночка, годинонька, хвилина, хвилинка, хвилиночка, хвилинонька, див. епоха, ера, миг, момент, період
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- врем'я — вре́м'я іменник середнього роду час діал. Орфографічний словник української мови
- врем'я — ВРЕ́М'Я (УРЕ́М'Я), вре́м'я і вре́мені, с., розм. Час. Дівчино-серденько! Жартуй, поки є врем'я (Є. Гребінка); Тим врем'ям помер наш пан; почав молодий господарювати (Марко Вовчок); Батюшка каже: – Ох, .. смутнеє врем'я (М. Словник української мови у 20 томах
- врем'я — во дні о́ни, заст., ірон. Колись, дуже давно. Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас Та, як бувало во дні они, возвисили б свій Божий глас До оди пишно-чепурної (Т. Фразеологічний словник української мови
- врем'я — Врем'я, -м'я с. см. урем'я. Словник української мови Грінченка