1. Словник чужослів Павло Штепа

вібрант

(грам.) тремкий

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вібрант — вібра́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вібрант — -а, ч., лінгв. Приголосний звук, при артикуляції якого мовні органи утворюють вібрацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вібрант — ВІБРА́НТ, а, ч., лінгв. Дрижачий приголосний звук. При вимові дрижачих, або вібрантів, кінчик язика або притискується до альвеол, або відходить від них, утворюючи своєрідне дрижання, чи вібрацію (з навч. літ.); Р – передньоязиковий, належить до так званих вібрантів (дрижачих) (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах