1. Словник чужослів Павло Штепа

відговорювати

Мовити, відмовляти, відмовити, повідмовляти, змовляти, змовити, позмовляти, намовляти, намовити понамовляти, підмовляти, підмовити, попідмовляти, промовляти, промовити, попромовляти, перемовляти, перемовити, поперемовляти, умовляти, умовити, повмовити, радити, порадити, відраджувати, відрадити, повідраджувати, нараджувати, нарадити, понараджувати, прираджувати, прирадити, поприраджувати, ураджувати, урадити, повраджувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відговорювати — відгово́рювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відговорювати — -юю, -юєш, рідко відговоряти, -яю, -яєш, недок., відговорити, -орю, -ориш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що відмовляти 3). 2》 тільки док., рідко.Проговорити певний час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відговорювати — ВІДГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, рідко ВІДГОВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДГОВОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док., розм. 1. кого. Те саме, що відмовля́ти 3. – Хто ж і порадить сироту, – одказують старі козачки, – як не ми?... Словник української мови у 20 томах
  4. відговорювати — див. радити Словник синонімів Вусика
  5. відговорювати — ВІДГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, рідко ВІДГОВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДГОВОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док.. перех., розм. 1. Те саме, що відмовля́ти 3. Дві молодиці.. Словник української мови в 11 томах