1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відговорювати

відгово́рювати

-юю, -юєш, рідко відговоряти, -яю, -яєш, недок., відговорити, -орю, -ориш, док., перех., розм.

1》 Те саме, що відмовляти 3).

2》 тільки док., рідко.Проговорити певний час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відговорювати — відгово́рювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відговорювати — Мовити, відмовляти, відмовити, повідмовляти, змовляти, змовити, позмовляти, намовляти, намовити понамовляти, підмовляти, підмовити, попідмовляти, промовляти, промовити, попромовляти, перемовляти, перемовити, поперемовляти, умовляти, умовити, повмовити... Словник чужослів Павло Штепа
  3. відговорювати — ВІДГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, рідко ВІДГОВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДГОВОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док., розм. 1. кого. Те саме, що відмовля́ти 3. – Хто ж і порадить сироту, – одказують старі козачки, – як не ми?... Словник української мови у 20 томах
  4. відговорювати — див. радити Словник синонімів Вусика
  5. відговорювати — ВІДГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, рідко ВІДГОВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДГОВОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док.. перех., розм. 1. Те саме, що відмовля́ти 3. Дві молодиці.. Словник української мови в 11 томах