відмітник

Знач, карбач, таврувач, див. відмінник, маркер, мітчик

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмітник — відмі́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відмітник — -а, спец. Той, хто що-небудь відмічає, ставить відмітні знаки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмітник — ВІДМІ́ТНИК, а, спец. Той, хто що-небудь відмічає, ставить відмітні знаки. Словник української мови в 11 томах