1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відмітник

відмі́тник

-а, спец.

Той, хто що-небудь відмічає, ставить відмітні знаки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмітник — відмі́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відмітник — Знач, карбач, таврувач, див. відмінник, маркер, мітчик Словник чужослів Павло Штепа
  3. відмітник — ВІДМІ́ТНИК, а, спец. Той, хто що-небудь відмічає, ставить відмітні знаки. Словник української мови в 11 томах