1. Словник чужослів Павло Штепа

гудіти

Дудніти, видуднювати, видудніти, задудніти, здуднювати, здудніти, подуднювати, подудніти, продудніти, гугоніти, вигугоніти, загугоніти, погугоніти, прогугоніти, гоготіти, вигоготіти, загоготіти, погоготіти, прогоготіти, стугоніти, вистугоніти, застугоніти, простугоніти, гучати, вигучувати, вигучати, загучати, зігучувати, зігучити, нагучувати, прогучати, розгучуватися, розгучитися, порозгучуватися

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гудіти — гуді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гудіти — ГУДІТИ – ГУДИТИ Гудіти, гуду, гудеш. Густи; гомоніти: вітер гуде, хрущі гудуть, дроти гудуть. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (І.Нечуй-Левицький); В голові тілько гуде (Панас Мирний). Гудити, гуджу, гудиш. Виносити осуд; ганити. Літературне слововживання
  3. гудіти — ГУСТИ дудніти, дудоніти, стугоніти; (- полум'я) гуготіти, гоготіти, гоготати, гугоніти. Словник синонімів Караванського
  4. гудіти — [гуд’ітие] -ду, -деш, -деимо, -деите; мин. -д'іў, -д'іла; нак. -ди, -д'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. гудіти — і густи, гуду, гудеш, недок. 1》 Видавати довгі протяжні низькі звуки. || Одночасно голосно розмовляючи, створювати загальний гомін. || Лунати протяжно, на низьких нотах. || безос. Про відчування такого звуку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гудіти — гуді́ти 1. брати участь у гучних забавах, бенкетах (Лучук) (м, ср) 2. пиячити (Лучук) (м, ср)|| = бамбурити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. гудіти — Гуде, як вода в потоках. Дуже гуде. Гуде, як у жидівській школі. Жиди як моляться, то голосно й без ладу, кожен про себе. Гуде, як у польськім трибуналі. Дуже великий галас. Польські трибунали відбувалися безладно і крикливо. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. гудіти — (гуду, гудеш) недок. 1. крим., мол. Пиячити, весело проводити час. Випили по сто грамів, а "гуділи" на відро (УМ, 13.01.2001). БСРЖ, 143; СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 250. 2. тюр. Відбувати строк покарання. Словник жарґонної лексики української мови
  9. гудіти — див. говорити; густи; звучати; співати Словник синонімів Вусика
  10. гудіти — ві́тер у кише́нях (у кише́ні) свисти́ть (гуля́є, ві́є і т. ін.). 1. Нема грошей. З чим ждати? — вмішався кремезний парубок з засуканими по лікті рукавами. — Сухарі вийшли, махорки катма, вітер у кишенях гуде... (О. Фразеологічний словник української мови
  11. гудіти — ГУДІ́ТИ (видавати протяжні низькі звуки), ГУСТИ́, ГУГОТІ́ТИ, ГУГОНІ́ТИ, ГУГНИ́ТИ (ГУГНІ́ТИ) розм.; СТУГОНІ́ТИ, ДУДНІ́ТИ, ДУДОНІ́ТИ підсил., ДУДІ́ТИ розм. (глухо); РЕВІ́ТИ, РЕВТИ́ (сильно); ФУ́РКАТИ, ФУРЧА́ТИ, ФУРКОТІ́ТИ підсил., ФУРКОТА́ТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови
  12. гудіти — Гуді́ти, гуду́, гуде́ш, гуде́; гуді́в, -ді́ла; звич. (див.) густи́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. гудіти — ГУДІ́ТИ і ГУСТИ́, гуду́, гуде́ш, недок. 1. Видавати довгі протяжні низькі звуки. Кругом його [стовпа] гуде безсонний жук (Гл., Вибр., 1957, 206); Надворі негода страшенна, сніг, дощ, лютий вітер гуде (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  14. гудіти — Гудіти, -ду, -деш гл. = густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Ном. № 1398. Рѣдко употребляется. Словник української мови Грінченка