гімн

Славень

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гімн — ГІМН, у, ч. 1. Урочиста пісня, прийнята як символ державної або громадської єдності. А гімн росте, густішає, оркестр, хори злилися, втягли голоси тисяч грудей, розсунених морозом, розідраних екстазом (В. Словник української мови у 20 томах
  2. гімн — ХВАЛА́ (висловлення найвищої оцінки комусь, чомусь), УСЛА́ВЛЕННЯ, ЗВЕЛИЧА́ННЯ, ПРОСЛАВЛЯ́ННЯ, ГІМН, ПСАЛО́М, ДИФІРА́МБ, ПАНЕГІ́РИК (перебільшена похвала). Віддавна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала (М. Рильський); І сорок літ ішов Франко-сіяч.. Словник синонімів української мови
  3. гімн — (гр. hymnos, від hymneo — славити, хвалити) — загальна назва різних за змістом урочистих пісень на честь богів, святих, героїв, святкових та історичних подій, військових перемог, громадянських актів (народження, одруження, поховання тощо)... Словник-довідник музичних термінів
  4. гімн — співа́ти гімн (гі́мна) кому, чому. 1. Славити, прославляти кого-, що-небудь. Я співаю гімна тобі, моє велике місто! (Ю. Яновський). 2. ірон. Надмірно захвалювати кого-небудь, вихваляти щось. Критики в один голос співали гімн автору (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  5. гімн — [г'імн] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  6. гімн — гімн іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. гімн — Славень, урочиста пісня, рел. псалом; П. хвала, хвальба, похвальба, прослава; г. гимн; мн. ГІМНИ, У ФР. дитирамби <н. співати гімни>. Словник синонімів Караванського
  8. гімн — Урочиста похвальна пісня, твір, пов'язаний із публічними культовими урочистостями, відомий у різних культурах (індійські веди, євр. псалми, грец. пеани та дифірамби); патетичний ліричний твір на релігійну, патріотичну або філософську тему. Універсальний словник-енциклопедія
  9. гімн — Гімн, -ну; гі́мни, -нів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. гімн — • гімн (грец. ύμνος) - урочистий муз. твір на вірш програмного характеру. Є Г. державні, революційні, військові, на честь видатних людей, героїв тощо. Виконання Г. пов'язане з урочистими подіями, офіційними церемоніями, демонстраціями, парадами. Літ. Українська літературна енциклопедія
  11. гімн — -у, ч. 1》 Урочиста пісня, прийнята як символ державної або класової єдності. 2》 Урочиста хвалебна пісня або музичний твір на честь кого-, чого-небудь. 3》 перен. Захоплена хвала кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. гімн — ГІМН, у, ч. 1. Урочиста пісня, прийнята як символ державної або класової єдності. Коли ж над головами заширяв Величний гімн Радянського Союзу, — Із рук дітей у височінь злетіли З веселим плеском білі голуби, Весни і миру вісники крилаті… (Рильський, І... Словник української мови в 11 томах
  13. гімн — (грец. ύμνος – похвальна пісня) 1. У Стародавній Греції урочиста, хвалебна пісня на честь богів і героїв. 2. Урочиста пісня, прийнята як символ державної (напр., державний Г. СРСР) або класової єдності (напр., міжнародний... Словник іншомовних слів Мельничука