гімн

• гімн

(грец. ύμνος)

- урочистий муз. твір на вірш програмного характеру. Є Г. державні, революційні, військові, на честь видатних людей, героїв тощо. Виконання Г. пов'язане з урочистими подіями, офіційними церемоніями, демонстраціями, парадами. Літ. основою Г. є звичайно вірш, сповнений символікою і високим публіцистич. пафосом. Розрахований на масове сприйняття й виконання, Г. відзначається широкою урочистою мелодією розміреного (частіше маршового) характеру. Поняття "гімн" змінювалося історично. У Старод. Греції Г. називали культові пісні на честь богів і переможців (напр., пеон, присвячений Аполлонові, дифірамб, присвячений Діонісу, гіпорхема). В часи середньовіччя були поширені духовні Г., пов'язані з антифеод. нар. рухами. В періоди визвольної боротьби Г. виконують роль бойових, закличних пісень (напр., гуситські Г., "Марсельєза"). І. Франко назвав Г. свій вірш "Вічний революціонер" (на муз. поклали М. Лисенко, С. Людкевич).

Г. революц. пролетаріату став "Інтернаціонал" (муз. П. Дегейтера, слова Е. Потьє; укр. переклад М. Вороного) — тепер партійний Г. в СРСР. У Рад. Союзі є державний Г. СРСР (муз. О. В. Александрова, текст С. Михалкова та Г. Ель-Регістана) і держ. гімни союзних республік. Сучас. Гімн УРСР (муз. авторського колективу під керівництвом А. Лебединця, текст П. Тичини й М. Бажана) затверджено Указом Президії Верх. Ради УРСР від 22.III 1978.

Н. М. Гаєвська.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гімн — гімн іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гімн — Славень, урочиста пісня, рел. псалом; П. хвала, хвальба, похвальба, прослава; г. гимн; мн. ГІМНИ, У ФР. дитирамби <н. співати гімни>. Словник синонімів Караванського
  3. гімн — [г'імн] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  4. гімн — -у, ч. 1》 Урочиста пісня, прийнята як символ державної або класової єдності. 2》 Урочиста хвалебна пісня або музичний твір на честь кого-, чого-небудь. 3》 перен. Захоплена хвала кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гімн — Славень Словник чужослів Павло Штепа
  6. гімн — (гр. hymnos, від hymneo — славити, хвалити) — загальна назва різних за змістом урочистих пісень на честь богів, святих, героїв, святкових та історичних подій, військових перемог, громадянських актів (народження, одруження, поховання тощо)... Словник-довідник музичних термінів
  7. гімн — ГІМН, у, ч. 1. Урочиста пісня, прийнята як символ державної або громадської єдності. А гімн росте, густішає, оркестр, хори злилися, втягли голоси тисяч грудей, розсунених морозом, розідраних екстазом (В. Словник української мови у 20 томах
  8. гімн — (грец. ύμνος – похвальна пісня) 1. У Стародавній Греції урочиста, хвалебна пісня на честь богів і героїв. 2. Урочиста пісня, прийнята як символ державної (напр., державний Г. СРСР) або класової єдності (напр., міжнародний... Словник іншомовних слів Мельничука
  9. гімн — Урочиста похвальна пісня, твір, пов'язаний із публічними культовими урочистостями, відомий у різних культурах (індійські веди, євр. псалми, грец. пеани та дифірамби); патетичний ліричний твір на релігійну, патріотичну або філософську тему. Універсальний словник-енциклопедія
  10. гімн — співа́ти гімн (гі́мна) кому, чому. 1. Славити, прославляти кого-, що-небудь. Я співаю гімна тобі, моє велике місто! (Ю. Яновський). 2. ірон. Надмірно захвалювати кого-небудь, вихваляти щось. Критики в один голос співали гімн автору (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  11. гімн — ХВАЛА́ (висловлення найвищої оцінки комусь, чомусь), УСЛА́ВЛЕННЯ, ЗВЕЛИЧА́ННЯ, ПРОСЛАВЛЯ́ННЯ, ГІМН, ПСАЛО́М, ДИФІРА́МБ, ПАНЕГІ́РИК (перебільшена похвала). Віддавна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала (М. Рильський); І сорок літ ішов Франко-сіяч.. Словник синонімів української мови
  12. гімн — Гімн, -ну; гі́мни, -нів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. гімн — ГІМН, у, ч. 1. Урочиста пісня, прийнята як символ державної або класової єдності. Коли ж над головами заширяв Величний гімн Радянського Союзу, — Із рук дітей у височінь злетіли З веселим плеском білі голуби, Весни і миру вісники крилаті… (Рильський, І... Словник української мови в 11 томах